Видання Bloomberg опублікувало матеріал, у якому назвало Францію «найслабшою ланкою Європи» на тлі зростання державного боргу, політичної нестабільності та втрати довіри інвесторів за десятиліття президентства Еммануеля Макрона. Для українських читачів це важливо, оскільки фінансова стійкість ключових країн ЄС безпосередньо впливає на підтримку України та санкційну політику щодо Росії.
Від реформлень до кризи довіри
На початку президентства Макрона економіка Франції зростала більш ніж на 2%, безробіття та бюджетний дефіцит скорочувалися, уряд послабив трудове законодавство та знизив податки для бізнесу. Проте у 2018 році плани підвищити податки на пальне спровокували протести «жовтих жилетів», і влада спрямувала понад 10 млрд євро на податкові послаблення та додаткові виплати.
Борг і фрагментація парламенту
Державні витрати суттєво зрослини через пандемію COVID-19 та енергетичну кризу. За оцінкою Рахункової палати Франції, антикризові заходи та економічне стимулювання у 2020–2022 роках коштували близько 190 млрд євро, а витрати на подолання наслідків енергетичної кризи — приблизно 72 млрд євро. У 2022 році прихильники Макрона втратили парламентську більшість, а дострокові вибори 2024 року ще більше посилили фрагментацію парламенту. Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню призупинив пенсійну реформу та продовжив податок для великих компаній, щоб уникнути вотумів недовіри під час бюджетного процесу. Bloomberg охарактеризував фінал десятиліття економічного управління Макрона як «хаотичний», протиставивши це його амбіції перетворити Францію на локомотив оновленої Європи.