Гром Е1: що це за зброя і як її застосовують по Україні
Гром Е1 — російська крилата авіаційна бомба-ракета класу «повітря-земля». У відкритих описах виробника заявлена дальність пуску до 120 кілометрів, стартова маса 594 кілограми і модульна уламково-фугасна бойова частина масою 315 кілограмів. Цей боєприпас регулярно згадується у зведеннях ДСНС та обласних військових адміністрацій після ударів по Донецьку, Мирнограду, Харкову, Херсону і Дніпру.
Далі — технічні характеристики Гром Е1 з перевірених джерел, порівняння з Гром Е2, хроніка застосування у війні проти України, міжнародний контекст і практичні дії цивільних під час повітряної тривоги.
Що таке Гром Е1 і хто його виробляє
Гром Е1 (шифр 9-А-7759) розробила російська корпорація «Тактичне ракетне озброєння». Комплекс уперше показали на авіасалоні МАКС-2015, а в 2019 році виробник опублікував фінальні тактико-технічні характеристики для експортного варіанта. Боєприпас поєднує планер авіабомби з ракетним двигуном у хвостовій частині фюзеляжу і комбінованою системою наведення.
Після скидання з літака спочатку працює стартовий ракетний двигун, потім вмикається маршовий. Політ коригується за сигналами супутникової навігації GPS/ГЛОНАСС, а на ціль боєприпас може заходити під великим кутом. Завдяки цьому літак-носій скидає Гром Е1 з відстані понад 100 кілометрів і не заходить у зону дії переносних зенітних комплексів.
Хто випускає Гром Е1
Виробник — корпорація «Тактичне ракетне озброєння» (ТРВ), до складу якої входять десятки оборонних підприємств. Після запровадження міжнародних санкцій частина компонентів, зокрема модулі навігації та радіоелектроніка, збирається в обхід обмежень, переважно через треті країни. За даними українських рятувальників і слідчих СБУ, партії Гром Е1 відрізняються якістю електроніки: трапляються випадки «недольотів», відмов підривача і передчасних детонацій у повітрі, що фіксується під час огляду уламків на місці прильоту.
Гром Е1: технічні характеристики
Технічні параметри Гром Е1 оприлюднено виробником і наведено у відкритих довідниках. У таблиці нижче — основні цифри з офіційної специфікації для експортного варіанта, а також порівняння з класичною некерованою авіабомбою.
| Параметр | Значення для Гром Е1 |
|---|---|
| Шифр виробу | 9-А-7759 |
| Стартова маса | 594 кг |
| Маса бойової частини | 315 кг (уламково-фугасна модульна, тип 9-Ж1-7759) |
| Дальність пуску | 10 – 120 км |
| Висота пуску | 500 – 12 000 м |
| Швидкість літака-носія при скиданні | 140 – 445 м/с |
| Кут пеленга цілі при пуску | від +180° до −180° |
| Середня швидкість польоту (висота 12 км, дальність 120 км) | 300 м/с |
| Лінійні перенавантаження | до 4g |
| Довжина корпусу | 4,2 м |
| Діаметр корпусу | 0,31 м |
| Розмах стрілоподібного крила | 1,9 м |
| Маса рушія | 161 кг (стартовий і маршовий двигуни, можливе використання двигуна від Х-38) |
| Система наведення | Інерціальна з корекцією GPS/ГЛОНАСС |
| Підривач | Контактний |
Для порівняння: класична авіабомба ОФАБ-250-270 важить близько 270 кілограмів і падає вільно, без керування. За заявленою ефективністю Гром Е1 перевершує її приблизно у 1,8 раза саме завдяки точному наведенню: боєприпас влучає у конкретну будівлю, а не «поливає» район.
Двигун і політ
На Гром Е1 встановлено твердопаливний ракетний двигун масою 161 кілограм із стартовим і маршовим ступенями. За потреби використовують двигун від ракети Х-38. Середня швидкість польоту на висоті 12 кілометрів — близько 300 м/с, максимальні перенавантаження сягають 4g. Це дозволяє маневрувати і заходити на ціль під крутим кутом, що ускладнює роботу мобільних груп ППО, які розраховують на рівномірний політ крилатих ракет.
Гром Е1 проти Гром Е2: основні відмінності
Гром Е1 і Гром Е2 мають спільний планер, однаковий циліндричний корпус довжиною 4,2 метра і діаметром 0,31 метра, але різне внутрішнє наповнення. Це два боєприпаси під одну задачу — знищення наземних цілей із відомими координатами.
| Характеристика | Гром Е1 | Гром Е2 |
|---|---|---|
| Шифр виробу | 9-А-7759 | 9-А1-7759 / 9-А2-7759 |
| Стартова маса | 594 кг | 598 кг (9-А1-7759) / 488 кг (9-А2-7759) |
| Тип боєчастини | Уламково-фугасна, 315 кг | Дві уламково-фугасні / об’ємно-детонуючі, 480 або 370 кг |
| Двигун | Ракетний (є) | Відсутній, додаткова БЧ |
| Дальність пуску | 10 – 120 км | 10 – 50 км (заявлено до 65 км) |
| Заявлена ефективність | У 1,8 раза вище за ОФАБ-250-270 | У 1,5 раза вище за ОФАБ-500У (для 9-А1-7759) та удвічі за КАБ-500ОД (для 9-А2-7759) |
| Висота підриву (варіант 9-А2-7759) | — | 6 – 12 м |
Гром Е1 — «далекобійна» ракета-бомба, тоді як Гром Е2 — посилена версія з подвійною бойовою частиною, більше схожа на класичну бомбу, але з можливістю коригування. На практиці російська тактична авіація чергує обидві модифікації: Гром Е1 застосовують по об’єктах інфраструктури у тилу, Гром Е2 — по позиціях і скупченнях техніки ближче до лінії зіткнення.
Які літаки несуть Гром Е1
За даними виробника, Гром Е1 входить до складу озброєння МіГ-35, Су-34, Су-35, Су-57 та окремих вертольотів. У реальних ударах по Україні найчастіше фіксували саме Су-34 — фронтовий бомбардувальник, здатний нести до трьох таких боєприпасів на зовнішніх вузлах підвіски. Це дозволяє екіпажу завдати удару «пакетом» і відпрацювати три цілі в одному вильоті, що підтверджують і характерні пошкодження будівель у Харкові та Мирнограді.
Бойове застосування Гром Е1 у війні проти України
Перші уламки, схожі на Гром, знайшли у Куйбишевському районі Донецька ще в березні 2023 року. З того часу боєприпас регулярно фіксують по всій лінії фронту та у тилових областях. Нижче — перевірені епізоди, які підтверджені офіційними повідомленнями ДСНС, обласних військових адміністрацій та відкритих джерел.
- Березень 2023 року — у Куйбишевському районі Донецька знайдено уламки авіаційного боєприпасу, які фахівці ідентифікували як елементи комплексу «Гром».
- 1 лютого 2024 року — удар Гром Е1 по школі № 4 у Мирнограді, пошкоджено навчальний корпус і прилеглі будівлі.
- Лютий 2024 року — обстріл Херсона «Гром-1» класу «повітря-земля», влучання у житлову забудову.
- 12 березня 2024 року — часткове руйнування п’ятиповерхівки в Мирнограді, зруйновано два під’їзди, загинули двоє людей, п’ятеро поранені.
- 8 серпня 2024 року — застосування ракети-бомби по Костянтинівці Донецької області.
- 31 серпня 2024 року — удар по Харкову ввечері, пошкоджено цивільну інфраструктуру.
- 29 жовтня 2024 року — нічна атака на Харків.
- 28 червня 2025 року — удар «Гром-1» по Дніпру, постраждала промислова зона.
Аналіз уламків показує, що боєприпас уражає ціль під крутим кутом і створює комбіновану дію: уламкове поле розлітається на десятки метрів, а фугасна хвиля руйнує несучі конструкції. У випадку в Мирнограді з одного влучання «знесло» одразу два під’їзди — характерна ознака саме Гром Е1, а не звичайної авіабомби.
Чому Гром Е1 важко перехопити
Є кілька причин, чому українська ППО рідко збиває Гром Е1 у польоті. По-перше, боєприпас стартує на середніх висотах, маневрує і набирає швидкість уже після скидання — радар бачить його як маленьку швидку ціль із малою радіолокаційною сигнатурою. По-друге, літак-носій може заходити на пускову позицію з боку Білорусі, Чорного моря або окупованої території і взагалі не перетинати повітряний простір, контрольований українськими засобами. По-третє, модульна конструкція і серійне виробництво в Росії дозволяють випускати десятки Гром Е1 на місяць, що створює навантаження навіть для сучасних Patriot і IRIS-T.
Гром Е1 (виріб 9-А-7759) — експортна крилата бомба-ракета, яку розробила російська корпорація «Тактичне ракетне озброєння». За даними відкритої бази знань, «Гром» належить до сімейства модульних боєприпасів, де «Е1» та «Е2» мають спільний планер, але різне оснащення та різне тактичне призначення.
Як виглядає ураження Гром Е1 і що робити під час тривоги
Уламки Гром Е1 після вибуху мають характерні ознаки: велика вирва в ґрунті чи асфальті, металеві фрагменти корпусу з маркуванням «9-А-7759», цілісна носова частина з контактним підривачем, залишки складаних крил і хвостовий блок з двигуном. За цими елементами експерти ідентифікують тип боєприпасу навіть через добу після удару.
Для цивільного населення головне — не намагатися розпізнати тип зброї, а реагувати на сигнал повітряної тривоги. Нижче — короткий алгоритм дій, який працює для будь-яких ударів Гром Е1 і подібних авіабомб.
- Почули сирену або отримали сповіщення в застосунку — негайно прямуйте в укриття, навіть якщо вибухів ще не було.
- Оберіть найближче підземне приміщення, підвал із двома виходами або станцію метро. У квартирі — це внутрішня стіна без вікон, ванна кімната або коридор.
- Візьміть із собою документи, заряджений телефон, мінімальну аптечку і запас води на 2-3 години.
- Не залишайтесь біля вікон, балконів і в під’їздах із великими скляними конструкціями — уламкова хвиля Гром Е1 розлітається на десятки метрів.
- Після відбою тривоги не поспішайте додому: перевірте інформацію в офіційних каналах ДСНС і місцевої ОВА про можливі повторні пуски, бо російська авіація часто працює «залпами».
Якщо ви стали свідком вибуху Гром Е1 у житловому районі — викличте рятувальників за номером 101, «швидку» за 103 і поліцію за 102. Не наближайтесь до воронки та уламків, не користуйтесь відкритим вогнем поруч із пошкодженими газовими трубами.
Як ідентифікують уламки Гром Е1
Експерти і співробітники СБУ працюють за чітким протоколом: фіксують серійні номери, фрагменти електроніки, тип підривача. За номером виробника можна встановити завод-виготовлювач і приблизну дату випуску. Це допомагає відстежувати санкційні ланцюги постачання компонентів і формувати доказову базу для міжнародних судів, зокрема у справах щодо невибіркових ударів по цивільних об’єктах.
Міжнародний контекст: чим Гром Е1 відрізняється від західних аналогів
У світі існує кілька схожих систем класу «повітря-земля» середньої дальності. Найвідоміші — американська JASSM (AGM-158), європейська Taurus KEPD 350 і британсько-французька Storm Shadow. Попри спільний принцип «далекобійна крилата ракета з малою помітністю», Гром Е1 програє за багатьма параметрами, що впливає на його реальну ефективність проти сучасної протиповітряної оборони.
| Параметр | Гром Е1 (РФ) | AGM-158 JASSM (США) | Storm Shadow (Франція/Велика Британія) |
|---|---|---|---|
| Заявлена дальність | До 120 км | Понад 370 км | Понад 250 км |
| Маса бойової частини | 315 кг | близько 450 кг | близько 450 кг |
| Наведення | Інерціальне + GPS/ГЛОНАСС | GPS + ІЧ-корекція | GPS + ІЧ-корекція + TERPROM |
| Технологія «стелс» | Обмежена | Спеціальний профіль корпусу | Спеціальний профіль корпусу |
| Перевірене бойове застосування | Російсько-українська війна з 2023 року | Обмежене, переважно випробування | Ірак, Лівія, російсько-українська війна |
Гром Е1 створювався як експортний продукт для країн, які не можуть придбати західні аналоги через санкції. Тому в ньому свідомо спрощено систему наведення, відсутній ІЧ-канал корекції та малопомітний корпус. Це робить боєприпас дешевшим у серії, але вразливішим для сучасних систем ППО середнього радіуса, які Україна отримує від партнерів.
Чому Україна поки що не має аналога Гром Е1
Станом на 2026 рік в Україні немає серійної крилатої бомби-ракети з дальністю понад 100 кілометрів, яку можна пускати з літаків тактичної авіації. Найближче за концепцією — ракети «Нептун» і «Фламінго», але це наземні та берегові комплекси. У 2024-2025 роках з’явились повідомлення про проєкти української крилатої авіабомби, але до серійного виробництва вони поки не дійшли. Тому протидіяти Гром Е1 доводиться перехоплювачами, зенітними ракетними комплексами та знищенням літаків-носіїв на аеродромах.
Гром Е1 у новинах: хроніка застосування
Після кожного масованого удару в українських медіа з’являються повідомлення про застосування Гром Е1. Найчастіше боєприпас фіксують на східному та південному напрямках, де російська тактична авіація має змогу заходити з боку окупованої території. На Харківщині та Донеччині Гром Е1 застосовують і по позиціях ЗСУ, і по житлових кварталах — саме це підтверджують матеріали ДСНС після ударів у Костянтинівці та Харкові.
На Дніпропетровщині 28 червня 2025 року боєприпас влучив у промислову зону, що знову підтвердило: оператори Гром Е1 цілять по об’єктах інфраструктури та скупченнях людей, а не тільки по військових цілях. Міжнародні правозахисні організації, зокрема Amnesty International, неодноразово публікували заяви про невибіркове застосування Гром Е1 у житлових районах і закликали розслідувати ці випадки в межах міжнародного гуманітарного права.
Як Україна відповідає на удари Гром Е1
- Поставки західних ЗРК середнього і далекого радіуса — Patriot, IRIS-T, SAMP/T, NASAMS, які здатні перехоплювати цілі на дальності, близькій до заявленої для Гром Е1.
- Удосконалення мобільних вогневих груп із ПЗРК і зенітними кулеметами, які збивають низьколетючі цілі на малій дальності, зокрема на етапі заходу на ціль.
- Розвідка і удари по аеродромах базування тактичної авіації на території Росії, звідки злітають літаки-носії Су-34 та інші.
- Створення мережі радарів і акустичних датчиків, які фіксують пуски Гром Е1 і попереджають населення за лічені хвилини до прильоту.
Крім того, українські інженери працюють над власними засобами ураження аеродромної інфраструктури на дальностях, зіставних із Гром Е1, зокрема над дронами та крилатими ракетами наземного базування. Це дозволяє поступово звузити зону безпечних пусків для російської тактичної авіації.
Цікаві факти про Гром Е1
Розробка Гром Е1 — приклад того, як експортна зброя «повертається» у війну на території виробника. Боєприпас спочатку орієнтували на іноземних замовників, зокрема країни Близького Сходу та Південно-Східної Азії, але реальне бойове застосування відбувається саме в Україні.
Дальність пуску Гром Е1 у 120 кілометрів збігається з радіусом ураження більшості переносних зенітних ракетних комплексів. Теоретично носій можна перехопити на етапі пуску, але на практиці для цього потрібне чітке позиціювання зенітників і дані про маршрут літака-носія, які в умовах радіоелектронної боротьби отримати складно.
Серед інших фактів, які рідше згадують у новинах: корпус Гром Е1 уніфікований з Гром Е2, що спрощує серійне виробництво; боєприпас можна скидати з піке, горизонтально і навіть із вертольота; на озброєнні стоїть контактний підривач, тому для максимального ефекту літак має виходити на малу висоту або задавати кут атаки вже в польоті.
Що варто знати про Гром Е1 цивільним
Якщо ви мешкаєте у прифронтовій зоні чи місті, яке періодично зазнає ударів, корисно тримати в телефоні застосунки оповіщення і знати найближче укриття. Гром Е1, як і будь-яка інша крилата авіабомба, летить швидко, тому вихід на вулицю після першого вибуху може бути небезпечним — російська авіація часто працює «залпами» по кілька боєприпасів.
Варто пам’ятати і про вторинну небезпеку: уламки Гром Е1 можуть містити залишки ракетного палива, яке тліє і виділяє токсичні гази. Тому після вибуху фахівці ДСНС обмежують доступ до місця прильоту, а волонтери й місцеві жителі не повинні збирати фрагменти «на сувеніри». Це і небезпечно для здоров’я, і перешкоджає подальшому розслідуванню, за яким стоїть СБУ та міжнародні експерти.
Поширені запитання
Гром Е1 — це ракета чи авіабомба?
Гром Е1 поєднує ознаки обох: має планер авіабомби, але оснащений ракетним двигуном і системою наведення. Тому його коректно називати крилатою бомбою-ракетою або керованим авіаційним боєприпасом.
Яка дальність у Гром Е1?
Заявлена дальність пуску — від 10 до 120 кілометрів. Мінімальна дальність обмежена безпекою літака-носія, максимальна — запасом палива маршового двигуна і висотою скидання.
Чим Гром Е1 відрізняється від Гром Е2?
Гром Е1 — крилата бомба-ракета з одним модулем бойової частини масою 315 кілограмів і ракетним двигуном. Гром Е2 — боєприпас із двома уламково-фугасними бойовими частинами загальною масою до 480 кілограмів і без ракетного двигуна, дальність якого менша — до 50-65 кілометрів.
Які літаки можуть нести Гром Е1?
За даними виробника, боєприпас інтегрований із МіГ-35, Су-34, Су-35, Су-57 та деякими вертольотами. У реальних ударах по Україні найчастіше фіксували саме Су-34.
Чи можна збити Гром Е1?
Так, хоча це складно. Гром Е1 перехоплюють сучасними ЗРК середнього і далекого радіуса, мобільними вогневими групами з ПЗРК і навіть великокаліберними зенітними кулеметами на малій дальності. Найефективніше — знищувати літак-носій ще на етапі пуску, поки боєприпас не вийшов на маршову траєкторію.
Де вже фіксували Гром Е1 в Україні?
Уламки Гром Е1 знаходили у Донецьку, Мирнограді, Харкові, Херсоні, Костянтинівці та Дніпрі. Боєприпас застосовували і по позиціях ЗСУ, і по житлових кварталах, що неодноразово фіксували міжнародні правозахисні організації.
Скільки Гром Е1 випускає Росія?
Точні обсяги виробництва засекречені. За оцінками західних аналітиків, мова може йти про десятки одиниць на місяць. Санкції та дефіцит компонентів впливають на серію, але повністю зупинити виробництво поки що не вдалося.
Гром Е1 здатний вразити підземне укриття?
Гром Е1 не є бетонобійною авіабомбою і не призначений для ураження заглиблених об’єктів. Уламкова і фугасна дія здатна зруйнувати наземні споруди і пошкодити перекриття підвалів, тому вкриття має бути справжнім підземним приміщенням, а не підвалом із тонкими стінами.
Чи здатний Гром Е1 вражати рухомі цілі?
Ні. Боєприпас призначений для ураження наземних цілей із відомими координатами — будівель, позицій, техніки на стоянці. Система наведення не коригує політ у реальному часі за рухомою ціллю, тому Гром Е1 малоефективний проти колон, що швидко переміщуються.
Чим Гром Е1 небезпечніший за звичайну авіабомбу?
Гром Е1 точніший і далекобійний, ніж ОФАБ-250. Літак може скинути його з відстані понад 100 кілометрів, залишаючись поза зоною дії більшості переносних зенітних комплексів, і влучити у конкретну будівлю, тоді як вільно падаюча бомба вражає площу з відхиленням у десятки метрів.
Гром Е1 залишається одним із найбільш небезпечних боєприпасів, які Росія застосовує проти України. Щоб знизити ризик, варто завжди реагувати на повітряну тривогу, знати найближче укриття і не ігнорувати сповіщення в офіційних застосунках. Решта залежить від роботи ЗСУ та міжнародних партнерів, які посилюють протиповітряну оборону і нарощують тиск на виробничі ланцюги в Росії.